Інтерв'ю з керівником народного ансамблю "Еврика" Сергієм Кулаковим

Інтерв'ю з керівником народного ансамблю "Еврика" Сергієм Кулаковим

Бальні танці – це водночас і мистецтво, і спорт. Саме бальним танцям присвятив майже весь свій життєвий шлях Сергій Кулаков – засновник і беззмінний керівник народного ансамблю бального танцю «Еврика» Сєвєродонецького міського палацу культури. Восьмого листопада указом президента йому присвоєно звання «Заслужений працівник культури України»

У 17 років з багатьох своїх захоплень Сергій обрав саме бальні танці. Перерва на службу в армії не загасила пристрасті хлопця. Повернувшись до рідного Сєвєродонецьку, Сергій Кулаков поновив заняття. В бальних танцях знайшов і своє кохання.

– Протягом трьох років ми створювали танцювальний колектив. Дружина, Віра Олексіївна, розпочала цей шлях, а я їй допомагав. Так поступово захоплення переросло у справу всього життя, – згадує Сергій Володимирович.

У 1999-му ансамбль «Еврика» отримав звання «народного».

– Перший кубок ми вибороли у 1997-му в місті Севастополі. Далі був Трускавець, Донецьк, Луганськ, Харків, Київ… Кубки з чемпіонатів України, міжнародних турнірів. З Польщі, Чехії, Болгарії, Великобританії, – перераховує Сергій Кулаков нагороди, які займають всі полиці по периметру великої танцювальної зали.

– І це ще не всі, частина зберігається в коробках, бо вільного місця немає.

За три десятки років більше восьми тисяч сєвєродончан навчилися мистецтву бального танця у Сергія Кулакова. Вирішив підтримати свій досвід новими знаннями і він сам.

– Це ученики запропонували мені піти вчитися. «Пориньте, – кажуть, – у студентське життя». Мене і до Києва, і до Харкова запрошували на навчання, але обрав я Луганський інститут культури і мистецтв, – розповідає Сергій Володимирович. – Навчатися було складно. Доводилося зранку їхати на навчання, потім – на репетицію, вдома – конспекти, а наступного дня все повторювалося по колу.

Чимало учнів Сергія Кулакова пішли по його стопах та викладають мистецтво спортивного бального танцю в різних містах України і за її кордоном. Юрій Сімаков і Віталій Старіков працюють у Північній Кароліні (США). Константин Рогоцький створив в Монреалі (Канада) власну танцювальну школу. Дар’я Каденкова продовжує танцювальну кар’єру в Чикаго. Дмитро Панасенко створив колектив бальної хореографії «Престиж» в Сєвєродонецьку, Олександр Посошко та Анастасія Журавльова – колектив бального танцю «Юнліс» в Лисичанську. Словом, Сергію Кулакову є чим пишатися. Колеги, ученики, їхні батьки єдині в думці, що він не просто навчає дітей бальним танцям, а займається естетичним вихованням, відкриває в дітях кращі грані їхньої особистості, прищеплює їм любов до мистецтва і жагу до перемоги.

Сьогодні він – тренер Асоціації спортивного танцю України вищої категорії, кваліфікований суддя вищої категорії Спілки громадських організацій спортивного танцю України, голова дисциплінарного комітету Федерації танцювального спорту.

Нагороджений почесною грамотою Міністерства культури України, дипломом Міжнародної академії рейтингу популярності «Золота фортуна». А тепер ще й має заслужене звання «Почесний працівник культури України».

– Звичайно, приємно, що мій труд відзначено, – з певною долею скромності каже Сергій Кулаков. – Але святковий день календаря перегорнуто, а далі чекає щоденна праця. Бо все, на що я сьогодні націлений, – це діти, їхні маленькі і великі перемоги. Це сенс мого життя.

vistilug.com.ua/news/1142-kerivnik-narodnogo-ansamblyu-yevrika-uspishnim-stae-til-ki-toi-khto-zavzyato-pratsyue/

  • 09:03
  • 89
Нет комментариев. Ваш будет первым!
Загрузка...