Якою зараз є та якою буде сільська медицина після медичної реформи?

Якою зараз є та якою буде сільська медицина після медичної реформи?

Згідно Проекту Реформи сільської медицини 2018р., після модернізації системи ФАПів всі заклади мають об’єднати в сучасну ефективну мережу. У такий спосіб планують створити зручні умови для роботи лікарів та покращити обслуговування поцієнтів. Втім, реальні умови первинної меддопомоги для селян далекі від бажаного і обіцяного.

В обласному центрі і сусідніх містах Луганщини робиться багато для надання якісних медичних послуг населенню. А от у глибинках зовсім інша картина. Причина такої різниці не тільки у фінансуванні: велику роль грає бажання самих людей наважитись на зміни і робити їх власноруч. У такий спосіб щось вдається здійснити за допомогою місцевих і районних чиновників, а щось – всупереч представникам влади. Деякі зміни ми побачили у трьох фельдшерських пунктах, що знаходяться в сусідніх селах одного району.

Новоайдарський район знаходиться у самому центрі Луганської області. Свого часу він вважався одним з найбільш благополучних і заможних. Тут працювали птахоферми і колгоспи, річка Айдар була однією з найчистіших в Україні. З початком військових дій район став прикордонним, а відтак – багато чого тут змінилося: з'явилися блок-пости і військові, стали чутні регулярні звуки вибухів, змінилися географічні кордони.

Деякі зміни пішли місцевим жителям на користь. Наприклад, лікувальна амбулаторії в селі Олексіївка після капітального ремонту повністю перетворилася. Лікарі і медсестри розповідають, що новими умовами дуже задоволені. З гордістю показують свої володіння: кабінети сімейного лікаря та акушерки, денний стаціонар. За словами персоналу, щодня до амбулаторії звертаються до 30 пацієнтів. Бракує тут тільки лікаря-стоматолога. Але сподіваються, що і цей спеціаліст невдовзі з’явиться, нове обладнання для його роботи вже придбали.

За словами голови районної ради, Германа Звєрєва, ремонт цієї амбулаторії став можливий завдяки активності місцевої громади.

«Почалося все з того, що місцеві керівники з Олексіївки, місцеві жителі звернулися до керівництва району і сказали: «Що ж ви ніяк не доробите нам амбулаторію? Ми хочемо, і беремо на себе то-то, а ви візьміть то-то»


На відстані 20 км від районного центру потрапляємо в іншу реальність! Так виглядає амбулаторія сімейного лікаря в селі Колядівка. Будинку більше ста років. Сьогодні він знаходиться у жалюгідному, навіть аварійному стані.

Світлана працює в амбулаторії санітаркою останні сім років. Вона розповіла, що три роки тому для установи перекрили колгоспний водопровід; тепер по воду для прибирання жінка змушена ходити до місцевих жителів.

«Якщо треба йти по воду, то йдемо удвох: десять фляг треба нести, щоб відразу за день взяти і часто людей не турбувати… це триває вже більше трьох років».

Чому амбулаторія в такому стані? — Це питання ми адресували голові районної ради. Він пояснив, що у сільської ради немає грошей на капітальний ремонт дореволюційного будинку. З Фонду регіонального розвитку виділили на це близько 700 тис.грн. Проте районна влада вважає, що доцільніше побудувати новий фельдшерський пункт, ніж вкладати гроші в решето. Поки компромісу не дійшли.

«Цю будівлю не можна ремонтувати… Було прийнято рішення реконструювати або побудувати нову,… громада проти знесення будівлі через її історичну цінність».

Герман Звєрєв — голова Новоайдарської районної ради

До Колядівської сільради відноситься і віддалене село Вовкодаєве. За гроші місцевого бюджету там недавно відремонтували фельдшерський пункт.

Цій будівші більше 70 років, — розповідає Колядівський сільський голова Олександра Вистробська. За фахом жінка – філолог, багато років працювала у місцевій школі. Коли ж односельці довірили їй навести лад в рідному селі, жінка розпочала з ремонту медзакладу. Самостійно готувала документацію, шукала підрядників, вивчала інші технічні питання. В ході ремонту полагодили дах, замінили двері і вікна, залили нову підлогу, провели воду, зробили внутрішній ремонт у кабінетах. На вході навіть зробили пандус. Тепер у фельдшерському пункті затишно і чисто.

Місцеві жителі, головний лікар і співробітники ремонтом медпункту задоволені, а ось районна влада ініціативу сільського голови розкритикувала. В тому числі — через відмову ставити модульні медпункти з блок-контейнерів замість ремонту старих будівель.

<pb-video-player>
</pb-video-player>

«То я не того підрядника взяла, як хочеться адміністрації,… У нас 120 тисяч получилось економії за рахунок того, що матеріали не такі, як хотілось. Але ми не можемо використати на одне село все, а на інше – нічого».

Олександра Вистробська — Колядівський сільський голова

Олександра Миколаївна очолила Колядівську сільраду рік тому. Зі сльозами на очах жінка розповідає, що разом із сусідами хотіла навести лад в рідному селі і змінити те, що не робилося роками, але у новій посаді розчарувалася. Каже, що корупція і хабарництво у районі нікуди не поділися. Втім, жінка сподівається, що стару амбулаторію в Колядівці все-таки вдасться відремонтувати. Каже, головне – аби чиновники не заважали!

Столичні чиновники вже спланували, як допомагатимуть селянам. Згідно проекту сільської медицини на 2018 рік, всі ФАПи, медпункти і амбулаторії об’єднають в сучасну ефективну мережу, для створення єдиного теле-медичного простору із можливістю консультувати пацієнтів та радитися з колегами на відстані, за допомогою інтернету. У такий спосіб планують модернізувати роботу лікаря і наблизити меддопомогу до пацієнта.
А щоб подолати кадровий голод і залучити лікарів до сільської роботи, їх будуть стимулювати підвищенням зарплатні, наданням автомобіля і житла на базі ФАП.

На Луганщині в селах проживає третина населення області. Чиновники налаштовані на сільську медичну реформу не так позитивно. Заступниця директора Департаменту охорони здоров’я ОДА Ольга Рибалка каже, що більшість амбулаторій не мають найголовнішого: гідних приміщень, лікарів, транспорту, не кажучи про комп’ютерне обладнання.

Села Луганщини не готові до впровадження телемедицини
  • Із 129 амбулаторій області лише 10 мають всю необхідну медтехніку, 21 амбулаторія оснащена комп’ютерами, 31 – підключена до мережі інтернет;
  • Укомплектованість лікарями в селах – в середньому 68%, а у приграничних районах і того менше: цього року в Луганську область прийшов працювати всього один інтерн;
  • Автотранспортом сільські медзаклади забезпечені на 60%, при цьому більша частина автопарку застаріла;
  • Для селян мало доступні лабораторні дослідження, аналізи і обстеження.


За останні два роки сільські медзаклади дещо відчули на собі увагу держави і фінансову допомогу, — кажуть лікарі. І медична реформа сама по собі прекрасна, але головне питання медиків: чи вистачить на заплановані зміни грошей?! Через такі сумніви аналізувати перспективи впровадження реформи лікарі не беруться.

lot.lg.ua/article/silska-medicina-xxi-stolittya-yaka-vona-maye-buti-i-yakoyu-ye-naspravdi

<pb-share-button></pb-share-button><pb-share-button></pb-share-button><pb-share-button></pb-share-button><pb-share-button></pb-share-button>
  • 14:37
  • 111
Нет комментариев. Ваш будет первым!
Загрузка...